Громадською
організацією "Твоє життя" наприкінці
2000 року було проведено опитування
молодих (18-27 років) людей різних соціальних
груп на предмет відношення до
гомосексуалів і гомосексуальності. 176
хлопців та дівчат відповіли на
запитання анкети, підготовленої для цієї
акції. Нижче ми наводимо запитання
анкети і загальну статистику відповідей,
а також цитуємо найбільш характерні відповіді.
ЯК ВИ ВІДНОСИТЕСЬ
ДО ГОМОСЕКСУАЛІВ І ГОМОСЕКСУАЛІЗМУ?
50% - "негативно".
45% - "нормально".
5% - "байдуже".
У чоловіків
думки з цього приводу поляризуються (або
негативне, або байдуже відношення), у
жінок відношення більш спокійне.
Цитата:
"Геї мене просто бісять!"
ЩО ВПЛИНУЛО НА
ВАШУ ОЦІНКУ?
100% опитаних відповіли
"виховання". З них 5% додали "додаткова
інформація".
ВАШЕ ВІДНОШЕННЯ
ДО ГОМОФОБІЇ?
51% - "з
розумінням", "підтримують" (в
переважній більшості - чоловіки).
48%, - "негативно" (як правило, жінки).
Цитата:
"Гомофобія - той же самий расизм".
ЩО ВПЛИВАЄ НА
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ГОМОФОБІЇ В НАШІЙ КРАЇНІ?
40% -
особиста думка оточуючих.
30% - ЗМІ.
25% - відсутність толерантності в суспільстві.
5% - примітивність мислення, відсутність
внутрішньої культури.
ЩО, НА ВАШУ
ДУМКУ, Є ПРИЧИНОЮ ГОМОСЕКСУАЛЬНОЇ
ПОВЕДІНКИ ЛЮДЕЙ?
40% -
виховання.
30% - генетичні порушення.
30% - спосіб мислення, від народження.
5% додали: "незадоволення
гетеросексуальними відношеннями".
Цитата:
"Можливо, це намагання пізнати щось
нове..."
Ще
цитата: "Глупота, божевілля".
ЯКИМ ВИ УЯВЛЯЄТЕ
ГОМОСЕКСУАЛА?
89% - схожі
на жінок, одягаються "як дівчата".
4% - "звичайні люди"
4% - "вони усі такі різні!.."
3% - "не знаю. Вони вдало маскуються".
ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ,
ЧИ МОЖНА ЗМІНИТИ ГОМОСЕКСУАЛЬНУ ОРІЄНТАЦІЮ?
80% - ні.
20% - вагаються з відповіддю, але
пропонують "поекспериментувати".
Цитата:
"А навіщо?"
ЧИ ЗНАЙОМІ ВИ
ХОЧ БИ З ОДНИМ ГЕЄМ ЧИ ЛЕСБІЙКОЮ?
4% - знайомі.
96% - не знайомі. (Може й знайомі, але не
здогадуються про це.)
ЧИ БУВ У ВАС
ГОМОСЕКСУАЛЬНИЙ ДОСВІД?
100%
- ні. (На жаль, не було передбачене
запитання: "Наскільки відверті Ви у
своїх відповідях?..")
РЕЗЮМЕ.
До цих пір
суспільство дивиться на нас, як на щось
дивне й незрозуміле: й цікаво, але ж і
страшнувато...
У чомусь,
може, винні й ми самі, але це - наше життя,
наша доля. І чим частіше ми відкриватимемось
суспільству - тим швидше мінятиметься
суспільна думка, і як правило, в бік
розуміння й толерантності.
Стас
Науменко
Кисіль Іван
Особлива подяка -
Артеменко Марії
Результати
опитування разом з коментарями
опубліковано в березнево-квітневому
(3-4'2001) числі
журналу "Один з нас".
|